ВАСИЛЬ СІРСЬКИЙ  (1921-2003)
^{-----------------------------------------------------}

25 травня несподівано відійшов у вічність знаний громадський діяч, університетський бібліограф та викладач української мови Університету Ватерлю (Канада), дописувач до газет в Україні та діаспорі, в молодості активіст "Просвіти", колишній вояк (мав ранґу десятника) 29-го полку Дивізії "Галичина", учасник битви під Бродами, відзначений за свою відвагу у прориві із оточення рукопашним боєм срібною відзнакою Nachkampfspange (планка за рукопашний бій), якою нагороджено лише двох вояків Дивізії - Василя Сірського та поручника Чучкевича, відзнакою відваги у сріблі Sturmabzeichen (штурмовий піхотний значок), як також Залізним Хрестом (Eisen Kreuz 2 Klasse) та відзнакою за поранення (Verwundeterabzeichen).

Як член Асоціації Славістів Канади брав участь у наукових конференціях, а в 1970 р. був делеґатом Університету Ватерлю на бібліотечній конференції в Москві.

Будучи послідовним, мав відкриту думку щодо української історії своєї доби, - його поглядів не сприймали навіть дивізійники, яких покійний своєю відвагою врятував від смерти чи полону під Бродами, у Словаччині чи Стирії (Ґляйхенберґ) в Австрії. Заздрощі особистих успіхів часто творили йому образливі моменти у житті, які він перевищував своїм інтелектом.

Покійний Василь Сірський залишив дружину Одарку і синів Бориса, Мирона та Романа з дружинами та 4 внуків.

Похоронено Василя Сірського 29 травня на цвинтарі св. Володимира в Оквілі в присутності родини, приятелів та друзів.

Вічна Йому пам'ять!

Ігор А. Гриневич